Досвідчений депутат міської ради Назар Зелінка вчергове змінює партію?

У Тернополі де-факто стартувала передвиборча кампанія. «Професійні політики» активно шукають нові політичні проекти, щоб у новому сезоні балотуватись від найбільш рейтингових і модних партій. Окремі політики виробили особливе чуття “куди вітер віє”…

Справжній політик знає, коли «перевзутися»

Схоже, що першу премію у номінації вміння філігранно “перевзутися у стрибку” претендує депутат міської ради від «Самопомочі» Назарій Зелінка. Нещодавно він, разом з іншими розумними та поважними людьми з різних областей України, записав відеоролик до уряду та президента (теж дуже модна річ, до-речі). Записав як представник Тернополя, але цього разу як представник не “Самопомочі” а нової і популярної сьогодні партії…. «Голос».

Напевно, однопартійців Славка Вакарчука можна привітати з новим «багнетом». Ну а  однопартійцям мера Львова Андрія Садового і голови партії “Самопоміч” – висловити щирі співчуття. Колеги по “Самопомочі” втрачають не лише важливий «голос» та одного з лідерів фракції у міській раді Тернополя, але й надію на політичне майбутнє партії.

Зрештою, депутата можна зрозуміти. Назарій Зелінка не лише досвідчений політики, але й добрий політичний аналітик. Він добре розуміє, яка партія має шанси пройти у міську раду, яка ні. Як не прикро симпатикам та рядовим партійцям тернопільської «Самопомочі», більшість її депутатів партію вже списали. Депутати міської ради Тернополя від «Самопомочі» вже декілька місяців під час своїх виступів на сесії називають лише округ, а про партію, яка п’ять років тому привела їх в раду, скромно мовчать. Зелінка першим публічно та щиро заявив про перехід у новий політичний проект.

Лише дурень не змінює своїх поглядів

Зробив це Зелінка, бо має великий політичний досвід вибору партій. А також може точно передбачити їхній “життєвий цикл” та вчасно зіскочити з корабля, який “йде на дно”. Деякі експерти це називають флюгерством. Але це швидше прояв політичної далекоглядності. «Лише дурень не змінює своїх поглядів», казав один з політиків минулого. А Зелінка політик мудрий. І де були би усі “молоді політики”, якщо би вони не міняли старі партії на нові. Назарій добре засвоїв цю істину. Зрештою для нього був показовим приклад його колеги, екс-майже-міністра оборони від “Самопомочі” Тараса Пастуха, котрий не встиг вчасно змінити “партійну прописку” і випав з політичного життя.

Політичний досвід депутата

У далекому  2006 році Зелінка починав свою політичну кар’єру у партії «Пора». Це був амбітний політичний проект молодих лідерів, який мав шанс на загальноукраїнський успіх. Такий собі слуга народу зразка 2006 року. Однак через чотири роки стало зрозуміло, що «Пора» не «вистрілить». І не «вистрілила».

Тому у 2010 році Назарій Зелінка опинився у новому політичному проекті «За Україну» Вячеслава Кириленка. Тодішній мер Тернополя Роман Заставний задіяв цю нову партію для повторного походу на вибори мера. І Зелінка, який при Заставному був “молодіжним мером” Тернополя, побачив у новій партії нову можливість. Однак з депутатством в Зелінки не склалось, як і з мерством у Заставного. Політичний аналітик Назарій Зелінка пішов іншим шляхом.

На початку 2014 року Зелінка пробує себе в новому політичному проекті «Сила Людей». Він навіть претендував на керівні посади в обласних структурах. Але   зрозумівши, що ця політична сила не має шансу, стрімко, перед самими виборами, опинився у лавах партії «Самопоміч» мера Львова Андрія Садового. Партія успішно заходить у Верховну Раду, а Зелінка стає помічником народного депутата від «Самопомочі», й автоматично одним з лідері тернопільської організації. Фракція «Самопомочі» у міській раді Тернополя була одна з найбільших. Однак парламентські вибори 2019 року показали «нульовий» рейтинг партії. Відповідно й шанси на місцеві вибори у цієї партії також не більші від «0».

Тому у 2019 році Назарій Зелінка шукає виходи напартію «Голос» Святослава Вакарчука, яку розглядають як «галицьку альтернативу» «Слуги народу». І успішно позиціонує себе як представник «Голосу» від Тернополі. Зрозуміло, що це не дуже подобалося молодим партійцям «Голосу», які активно працювали на парламентських виборах 2019 року і яким партія завдячує своїм парламентським успіхом. Бо на цих же виборах Зелінка працював на представника «Самопомочі». Тим більше, ще перед виборами 2019 року лідер «Голосу» Вакарчук заявив, що у партію не будуть запрошувати так званих «політичних коників-стрибунців», які за свою політичну кар’єру змінили багато партій. Однак політичний досвід та зв’язки Назарія Зелінки дозволили йому подолати цю внутрішньопартійну опозицію.

2020 рік. Партію «Голос» можна привітати з таким досвідченим партійцем, як депутат Зелінка. Тепер на партію чекають місцеві вибори. Формування списків та розподіл виборчих округів. Поза сумнівами, що Зелінка скористається своїм політичним досвідом і від «Голосу». Зараз саме час на досвідчених політиків, а не на «необстріляну» молодь, на яку Вакарчук ставив ставку рік тому. Потрібні “політичні зубри”, які добре розуміються на течіях та тенденціях.

2024 рік? Чи буде тоді існувати партія «Голос»? На це запитання ще немає відповіді. Але немає сумніву, що Тернопіль у новому політичному проекті представлятиме досвідчений майстер політичної гнучкості Назарій Зелінка. Було б незле, щоб до Назарія приєдналися інші майстри далекоглядності та гнучкості такі, як колишній депутат міськради від Партії регіонів і колишній заступник Тернопільської ОДА від тієї ж партії Петро Гоч, котрий пройшов не менш яскравий шлях від керівника Тернопільської станиці Пласту до реального рішали найбільш структурованої “Партії регіонів”. Адже саме такі досвідчені та гнучкі лідери потрібні Тернополю, щоб був усюди порядок.

Далі буде…

Петро Верхолаз

Avatar
Автор матеріалу:
Всі 162 матеріалів автора