Гральний бізнес повертається. Чи запрацюють у Тернополі зали ігрових автоматів

В Україні легалізували гральний бізнес. Казино, букмекерські контори, лотереї – тепер доступні.

Що саме ховається за легалізацією грального бізнесу, що про це думають юристи та колишні працівники гральних залів та чи не будуть вони знову на кожному кроці? Ми проаналізували закон та спитали про нього у експертів.

Суперечки в суспільстві навколо легалізації грального бізнесу точились не один рік. Дехто вважає це необхідністю, а хтось нагадує, що азартні ігри загубили не одну сотню життів та розвалили тисячі сімей.

Ігрові автомати та букмекерські контори знову легальні

Ігрові зали у Тернополі були чи не на кожному кроці – на автовокзалах, центральних вулицях міста, біля гуртожитків, на перших поверхах житлових будинків. «Прикрили» нелегальний бізнес у грудні минулого року. 26 мобільних груп, які працюють цілодобово, у складі представників управління стратегічних розслідувань, оперативних та слідчих підрозділів поліції області та фіскальної служби виявили та закрили майже 200 незаконних закладів, які видавали себе за державні розповсюджувачі лотерей.

Скільки заробили на нелегальних автоматах?

Сказати точну суму, хто і скільки заробив на «лотереях» фактично неможливо. Навіть ті, хто працював у цих закладах, гадки не мають, скільки організатори цього бізнесу заробили на казино. Не знають навіть і те, хто «кришував» бізнес. Підозрюють – усі зали належали одному власнику, а керували бізнесом в столиці.

Журналіст «20 хвилин» поспілкувався з колишньою працівницею одного з тернопільських залів ігрових автоматів. Вона каже – ніхто з працівників не знає, який реальний дохід мали власники.

– Ми думали, що власники цих залів контролювали увесь процес з Києва, або з будь якого іншого міста, бо кожна контора не приносила стабільного доходу, – каже Оксана. – Ми могли за день заробити 200 тис. гривень, але наступного дня вигравали значно більші суми, і ми були в мінусі. Звичайно, це все контролювали з одного офісу. Якісь зали спершу працювали на виграш, потім «забирали» гроші у клієнтів. Ми спілкувалися з нашим інкасатором. Було і таке, що він возив гроші на виграші з закладу до закладу, бо люди вигравали. Але самі ми не могли налаштовувати коефіцієнт виграшу. Це робили там, де бачили повну картину.

Оксана каже, що для проходу в заклад не потрібно було мати мінімальної суми. Людина могла зайти і грати хоч з 50 гривнями у кишені.

– У нас як таких правил не було, що мінімум має бути 100 чи 1000 гривень, – каже колишня касирка. – Найбільше, що я пам’ятаю – 1000 доларів, але це лише в залі, де я працювала. Від колег чула і про куди більші суми.

Хто головний «контингент» залів

Як каже Оксана, якщо закон запрацює так як треба, у виграші буде і держава, і працівники закладів. Це, на думку колишньої працівниці, вплине і на «контингент» закладів.

– Раніше до нас приходили різні люди – це і молоді студенті, і пенсіонери, і люди середнього віку, – каже працівниця. – Більшість – це цілком нормальні та адекватні люди, які прийшли відпочити та отримати порцію адреналіну. Для них це – як сходити в кіно. Але були і не дуже приємні «кадри». Бувало таке, що приходили і п’яні, і під наркотиками, і агресивні люди. А в більшості залів охоронців не було – користувалися послугами приватних охоронців та мали «тривожну кнопку». Бо сенсу в охоронцях не було ніякого. Якщо прийде якийсь агресивний клієнт або одразу кілька, що з ним зробиш? Тому контроль таких закладів безумовно потрібен, щоб не допускали ігроманів, як це роблять казино в розвинутих країнах, щоб не допускали до гри людей в алкогольному сп’янінні чи під наркотиками.

Приходили і постійні клієнти. Навіть після програшів більшість поводили себе спокійно, каже Оксана.

Приміщення здають в оренду

Як розповіла колишня працівниця, усі приміщення залів ігрових автоматів орендовані. У тимчасове користування також брали навіть старі комп’ютери задля економії. Коли “лавочку прикрили”, десятки залів ігрових автоматів стоять пустими.

Коли поліцейські знімали незаконну рекламу та вивіски, тернополяни побачили биті вікна та потрощені стіни. Їх лишали люди, які програвали останні гроші. Тепер десятки пустих приміщень, де були гральні автомати, здають в оренду. У деяких вже працюють магазини чи аптеки, якісь з них ремонтують та готують до відкриття магазинів, а деякі ще пусті.

Що має змінитись після легалізації?

У новому законі чітко прописані деталі облаштування казино. Зокрема, гральні зали можна буде облаштовувати у спеціальних гральних зонах. Так казино можна облаштувати в будівлях п’ятизіркових готелях з номерним фондом не менше 100 номерів. Для Києва умови трохи жорсткіші – п’ятизірковий готель повинен мати не менше 150 номерів. Для облаштування казино необхідно буде отримати ліцензію.

Також повинні зникнути невеликі гральні зали, де стояли звичайні комп’ютери зі спеціальним програмним забезпеченням. Відповідно до статті 29 Закону, у гральному залі повинно бути не менше 5 гральних столів та не менше 20 гральних автоматів. Обов’язково має бути щонайменше один стіл з кільцем рулетки. Це стосується населених пунктів, де чисельність населення менша ніж 500 тисяч осіб.

Нелегальних працівників, які обслуговували зали ігрових автоматів раніше, тепер не має бути. Більше того, чисельність працівників за трудовим договором, укладеним з організатором казино, не може бути меншою, ніж 50 осіб.

Саме приміщення повинно бути відокремлене.

А що з букмекерськими конторами?

Однак якщо з казино все ніби зрозуміло, і вимоги до облаштування залів суворі – з букмекерськими конторами справа трохи інакша. Відповідно до закону, у букмекерських конторах повинні будуть приймати ставки на різні події. Багато тернополян могли бачити рекламу контор, які працюють онлайн, не лише в інтернеті, а і на вулицях міста.

Закон регулює, що букмекерські контори, де прийматимуть ставки на різні події, повинні бути в будівлях де працюють готелі «три зірки» і вище, з номерним фондом – не менше 25 номерів. Для Києва це мінімум 50 номерів.

Зможуть облаштовувати букмекерські контори і в окремих нежитлових будівлях. Вони не можуть бути розташовані на території ринків.

Не можна буде облаштовувати букмекерські контори в приміщеннях державної влади, не ближче, ніж 100 метрів від закладів освіти, у приміщеннях закладів культури, дитячих розважальних центрів, медичних закладів, кіосках, навісах та МАФах, тощо.

– Я вважаю, що букмекерські контори – це завуальований варіант для старих залів гральних автоматів, – каже Оксана. – Підозрюю, що за вивіскою будуть стояти звичайні комп’ютери з гральними автоматами, якщо контролю не буде. Бо що таке букмекерська ставка? Це ставка на якусь подію – перемогу спортивної команди, результати виборів в іншій країні, дата закінчення карантину – що завгодно. Хто заборонить поставити старі комп’ютери з ігровими автоматами чи іншими іграми і ставити на них? Якщо не буде жорсткого контролю – ці всі контори повернуться на вулиці.

Хто контролюватиме?

Не менш важливим є і питання контролю грального бізнесу. Куди можуть повідомляти гравці про порушення? Цю відповідальність покладуть на Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. Саме вона буде видавати ліцензії, здійснювати контроль, перевіряти заклади.

За необхідності саме цей орган звертається до суду у порядку та способі, визначеним процесуальним законодавством.

Саме цей орган розглядатиме скарги гравців на дії організаторів азартних ігор та вживатиме заходів відповідно до цього Закону у разі виявлення порушень.

Також спеціальна комісія, відповідно до Закону, зможе проводити позапланові перевірки.

Чи запрацює закон?

Ми запитали думки у тернопільського юриста Ростислава Небельського, що він думає про легалізацію грального бізнесу та чи вдасться нечистим на руку підприємцям обходити закон та повернути на вулиці міста сумнозвісні гральні зали. На думку юриста, регулювання гральної сфери необхідно.

– Позитивним є те, що цю гральну сферу чітко обмежили та визначили. Тепер буде зорозуміло, що все що поза межами готелів – незаконно. Раніше всі гральні зали, які були в місті, були незаконні. Вони обходили старий закон, адже коли його приймали, ще не було такого розвитку техніки. Новий закон зможе запрацювати тоді, коли буде зрозуміло, хто є учасником цього ринку. Особи, як отримуватимуть ліцензії, у разі порушень повинні її втрачати. Однак надій, що Закон запрацює так як треба – мало. Дивлячись на те, як працюють наше законодавство, лишається лише сподіватися, що все буде добре.

Нагляд за азартною сферою повинен бути здійснювати новий орган – Комісія з розвитку та регулювання азартних ігор. Однак чи не стане новий регулюючий орган ще одним центром корупційних схем? Адже гральний бізнес, на думку вищого керівництва держави, мав би принести Україні чималі гроші. За підрахунками вищого керівництва держави, щонайменше 4 млрд гривень на рік отримуватиме бюджет країни.

Як боротимуться з ігроманією?

Чи не найбільший страх у багатьох українців через те, що люди, які мають залежність від азартних ігор, знову ринуть до гральих залів та букмекерських контор.

– Причиною того, що люди починають грати на гральних автоматах, є в першу чергу проблеми в сім’ї, – пояснив нашому тернопільський психолог Владислав Газолишин. – Крім залежності, у них знижуються моральні бар’єри – багато хворих визнають, що вони можуть скоїти злочин, якщо отримають за нього гроші.

Залежність від гральних автоматів, на думку фахівців, можна поставити в один ряд з алкоголізмом і наркоманією, тому лікувати її потрібно на ранніх стадіях.

До слова, новий закон передбачає, що частина прибутку від грального бізнесу буде йти на розвиток  медицини, спорту та культури. З метою додаткового фінансування медицини, спорту та культури у складі спеціального фонду Державного бюджету України створюється Фонд підтримки медицини, спорту та культури, дохідна частина якого формується за рахунок ліцензійних платежів в сфері азартних ігор. Так частина коштів має йти на боротьбу з ігроманією. Йтимуть гроші і на розвиток лікарень, екстреної медицини, тощо.

Та чи буде так, як обіцяють? Поки що питання – відкрите.

Avatar
Автор матеріалу:
Всі 206 матеріалів автора